обкисати
ОБКИСА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБКИ́СНУТИ, ну, неш; мин. ч. обки́с і обки́снув, ла, ло; док., розм. Дуже намокати; обмокати.
Обкис, як лис (Номис, 1864, № 578).
Словник української мови (СУМ-11)ОБКИСА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБКИ́СНУТИ, ну, неш; мин. ч. обки́с і обки́снув, ла, ло; док., розм. Дуже намокати; обмокати.
Обкис, як лис (Номис, 1864, № 578).
Словник української мови (СУМ-11)