обкладатися
ОБКЛАДА́ТИСЯ¹, а́юся, а́єшся, недок., ОБКЛА́СТИСЯ і рідко ОБІКЛА́СТИСЯ, обкладу́ся, обкладе́шся, док.
1. Обкладати себе чим-небудь.
Анеля залізла з ногами на диван і обклалася бісерними подушечками (Тулуб, Людолови, І, 1957, 10);
// Розкладати що-небудь навколо себе, біля себе у великій кількості.
За столом, обклавшись паперами, сидить Римар, пише (Стельмах, Зол. метелиця, 1955, 5);
Зозуля готувався до зустрічі комісії якнайретельніше: обіклався патронами, гранатами, розчистив коло себе сніжок (Тют., Вир, 1964, 534).
2. тільки недок. Пас. до обклада́ти 1 — 3.
Збором оподатковувались всі торгові угоди: навіть кожен номер газети обкладався високим збором (Нова іст., 1956, 32);
— Про податки теж розпитайтеся, а то в нас так виходить, що і куркуль, і середняк, і незаможник однаково обкладаються (Шиян, Баланда, 1957, 40).
ОБКЛАДА́ТИСЯ², а́юся, а́єшся, недок., ОБІКЛА́СТИСЯ, обкладу́ся, обкладе́шся, док., діал. Лягати спати.
Обіклались ото вже люде й спать, а в моєї хазяйки горить світло (Сл. Гр.).
Словник української мови (СУМ-11)