обклепаний
ОБКЛЕ́ПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обклепа́ти.
Сивоок штовхнув двері з мідним кільцем знадвору, обклепані мідними кружалами (Загреб., Диво, 1968, 476).
Словник української мови (СУМ-11)ОБКЛЕ́ПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обклепа́ти.
Сивоок штовхнув двері з мідним кільцем знадвору, обклепані мідними кружалами (Загреб., Диво, 1968, 476).
Словник української мови (СУМ-11)