обколупуватися
ОБКОЛУ́ПУВАТИСЯ, ується, недок., ОБКОЛУПА́ТИСЯ, ається, док., розм. Відпадати невеликими шматками; обсипатися, обвалюватися (про верхній шар чого-небудь).
Обколупалася глина;
// рідко. Ставати облізлим, обсипаним, обдертим (про стіни, будівлю).
Стіни обколупалися.
Словник української мови (СУМ-11)