обкурювання

ОБКУ́РЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. обку́рювати.

Обкурювання з допомогою димових куп є простим загальнодоступним методом захисту рослин від заморозків (Колг. Укр., 2, 1962, 25);

Фумігація, або обкурювання, полягає в знищенні шкідників отруйною парою чи газами (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 43).

Значення в інших словниках

1. обкурювання — обку́рювання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. обкурювання — -я, с. Дія за знач. обкурювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обкурювання — ОБКУ́РЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. обку́рювати. Обкурювання з допомогою димових куп є простим загальнодоступним методом захисту рослин від заморозків (з наук. літ.); Фумігація, або обкурювання, полягає в знищенні шкідників отруйною парою чи газами (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах