обладнання
ОБЛА́ДНАННЯ, я, с.
1. Сукупність механізмів, приладів, пристроїв і т. ін., необхідних для чого-небудь; спорядження.
Будівництво електростанції завершувалося.. Прибуло обладнання з Москви та Свердловська (Рибак, Час.., 1960, 592);
Добре продумане розташування обладнання повинне усувати зайві рухи, що стомлюють робітника (Фрез. справа.., 1957, 236).
2. Меблі, якими обставлено яке-небудь приміщення; обстановка.
Незважаючи на те, що це було кавалерське помешкання, то все-таки обладнання було незвичайно зі смаком (Фр., VI, 1951, 201);
Обладнання звичайне: з правої сторони, у глибині сцени, стіл; у лівому кутку — столик з квітами (Мороз, П’єси, 1959, 154);
Відомості про влаштування і обладнання трипільських будинків доповнюють глиняні модельки жител, знайдені у Володимирівці, Попудні (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 60);
// Внутрішнє убрання кімнати, приміщення.
Відзначаються своєю майстерністю.. роботи вишивальниць.., які створюють зразки.. оздоблення одягу і речей декоративного обладнання сучасного інтер’єру (Нар. тв. та етн., 4, 1966, 36).
ОБЛАДНА́ННЯ, я, с. Дія за знач. обладна́ти.
Перший день минув у клопотах по обладнанню робочого місця секретаря по зоні МТС (Вишня, II, 1956, 74);
Дедалі зростає і асортимент хімічних матеріалів для будівництва і обладнання торгових підприємств (Ком. Укр., 11, 1964, 23).
Словник української мови (СУМ-11)