обласкавити
ОБЛАСКА́ВИТИ, влю, виш; мн. обласка́влять; док., перех., рідко. Те саме, що обласка́ти.
Стругаль обласкавив непокірного хлопчину по-батьківському теплим поглядом (Кач., Вибр., 1947, 188).
Словник української мови (СУМ-11)ОБЛАСКА́ВИТИ, влю, виш; мн. обласка́влять; док., перех., рідко. Те саме, що обласка́ти.
Стругаль обласкавив непокірного хлопчину по-батьківському теплим поглядом (Кач., Вибр., 1947, 188).
Словник української мови (СУМ-11)