облатати —
облата́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
облатати —
див. облатувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
облатати —
ОБЛАТА́ТИ див. обла́тувати.
Словник української мови у 20 томах
облатати —
обла́тати побити (ст)|| = вигаратати
Лексикон львівський: поважно і на жарт
облатати —
облата́ти боки́ кому, зневажл. 1. чим і без додатка. Побити когось. Мене виганяють, києм боки облатають (Сл. Б. Грінченка). 2. Суворими заходами перешкодити кому-небудь робити щось, припинити чиї-небудь дії, вчинки; дати відсіч комусь.
Фразеологічний словник української мови
облатати —
Облатати, -ся см. облатувати, -ся.
Словник української мови Грінченка