обледенілий
ОБЛЕДЕНІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до обледені́ти.
Порізаними, липкими від крові руками Яресько хапається в темряві за мерзлу обледенілу землю (Гончар, II, 1959, 437);
Біля сліпої шкапини метушився змучений, обледенілий водовоз (Ільч., Серце жде, 1939, 172).
Словник української мови (СУМ-11)