Словник української мови в 11 томах

облежаний

ОБЛЕ́ЖАНИЙ, а, е.

1. Діспр. пас. мин. ч. до облежа́ти.

2. у знач. прикм. На якому хто-небудь довго лежав, щось довго лежало.

Він ворухнувся, але знов ліг на своє облежане місце (Ле, Клен. лист, 1960, 171).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. облежаний — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до облежати. 2》 у знач. прикм. На якому хто-небудь довго лежав, щось довго лежало.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. облежаний — ОБЛЕ́ЖАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до обле́жати. 2. у знач. прикм. На якому хто-небудь довго лежав, щось довго лежало. Він ворухнувся, але знов ліг на своє облежане місце (Іван Ле).  Словник української мови у 20 томах