облежувати
ОБЛЕ́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБЛЕ́ЖАТИ, жу, жиш, док., перех., розм. Лежачи довгий час на одному місці, освоюватися з ним.
Миколай сьогодні по морю ходить, а ми, бач, берег облежуємо (Ю. Янов., І, 1954, 263).
◊ Обле́жувати бо́ки:
а) намулювати боки, довго лежачи на одному місці;
б) лежати довгий час, нічого не роблячи; вилежуватися, відлежуватися.
[Тетяна:] Де вже воно буде робити, коли в нього тільки й думки, щоб їсти-пити та боки облежувати! (Мам., Тв., 1962, 288).
Словник української мови (СУМ-11)