облобизати
ОБЛОБИЗА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., заст., ірон. Поцілувати.
— Дозвольте по нашому, російському звичаю! — прогримів тим часом градоначальник Мустафін і тричі облобизав отетерілого консула (Смолич, Світанок.., 1953, 47);
Матушку я.. заспокоїв, облобизав і до світлиці завів (Баш, На землі.., 1957, 61).
Словник української мови (СУМ-11)