облягання —
обляга́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
облягання —
[обл'аган':а] -н':а
Орфоепічний словник української мови
облягання —
-я, с. Дія за знач. облягати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
облягання —
ОБЛЯГА́ННЯ, я, с. Дія за знач. обляга́ти. В городі на горі нема води, і може бути, що в давні часи сюдою люде [люди] діставали собі воду з Бугу, в часи облягання города ворогами (І.
Словник української мови у 20 томах