облягатися
ОБЛЯГА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ОБЛЯГТИ́СЯ, ля́жуся, ля́жешся, док., розм., рідко.
1. Укладатися спати.
Облягаючись на ніч, він поправляв на стінці рушницю і клав біля себе сокиру (Коцюб., II, 1955, 53);
Довга подорож у тряскій повозці зробила своє — хотілося спати. Почали облягатись (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 118);
Параска незабаром подала вечерю, і сім’я обляглась (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 271);
*Образно. Виснажене спекою місто саме збиралося облягтися на обідній спочинок (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 78).
2. Лягати на чомусь чи де-небудь.
Гурт хлопців — обляглись на землі. І вже щось розповів їм.. Митько, бо схвильовані всі (Головко, І, 1957, 365).
Словник української мови (СУМ-11)