обліковувати

ОБЛІКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБЛІКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех.

1. З’ясовувати, встановлювати наявність, кількість кого-, чого-небудь; вести облік когось, чогось.

Необхідно навести порядок і в обліку силосу, усунути недоліки, які мали місце торік, коли окремі колгоспи і радгоспи неправильно обліковували кількість засилосованої кукурудзи (Рад. Укр., 22.VІІІ 1958, 1);

В лютому живці викопали, очистили від кори і пошкоджені некрозом облікували (Колг. Укр., 10, 1960, 32).

2. тільки док., заст. Визнати.

Його ні за що мають, облікували за ледащо (Сл. Гр.).

Значення в інших словниках

1. обліковувати — обліко́вувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. обліковувати — Обчислювати, обраховувати, облічувати.  Словник синонімів Караванського
3. обліковувати — -ую, -уєш, недок., облікувати, -ую, -уєш, док., перех. 1》 З'ясовувати, встановлювати наявність, кількість кого-, чого-небудь; вести облік когось, чогось. 2》 тільки док., заст. Визнати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. обліковувати — ОБЛІКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБЛІКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого, що. 1. З'ясовувати, встановлювати наявність, кількість кого-, чого-небудь; вести облік когось, чогось. Із високою точністю обліковують витрачання води землероби (із журн.  Словник української мови у 20 томах