обмазаний
ОБМА́ЗАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обма́зати.
І в садку як слід прибрано — стежки заметені, родюче дерево обмазане й попідрізуване (Мирний, IV, 1955, 327);
Дивиться він: на воротях стовпи обмазані дьогтем (Н.-Лев., III, 1956, 338);
Біліють у садах чепурні хати, дбайливо обмазані господинями (Шиян, Баланда, 1957, 50);
// обма́зано, безос. присудк. сл.
Яблуньку дбайливо обкопано навколо, а стовбур акуратно обмазано глиною (Донч., Перемога.., 1949, 31).
Словник української мови (СУМ-11)