обмащений
ОБМА́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обмасти́ти.
У викладеній камінням ямі.. тліло вогнище, над яким.. звисав виплетений з лози й обмащений рудою глиною широкий димар (Скл., Святослав, 1959, 7);
Люди, побачивши Харитона Кононовича, зойкнули: та це ж той самий дід Харко, обідраний та обмащений.. — наймит-наймитом (Ю. Янов., II, 1954, 162).
Словник української мови (СУМ-11)