обмежовувати

ОБМЕЖО́ВУВАТИ¹, ую, уєш, недок., ОБМЕЖУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., заст. Виділяти, визначати межі чого-небудь.

Обмежувати поле.

ОБМЕЖО́ВУВАТИ² див. обме́жувати.

Значення в інших словниках

1. обмежовувати — обмежо́вувати 1 дієслово недоконаного виду визначати межі чогось рідко обмежо́вувати 2 дієслово недоконаного виду відокремлювати; бути межею  Орфографічний словник української мови
2. обмежовувати — I -ую, -уєш, недок., обмежувати, -ую, -уєш, док., перех., заст. Вирізняти, визначати межі чого-небудь. Обмежувати поле. II див. обмежувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обмежовувати — ОБМЕЖО́ВУВАТИ¹, ую, уєш, недок., ОБМЕЖУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що, чим і без дод. Виділяти, визначати межі чого-небудь. Узяв [селянин] і зайняв садибу самоправно.  Словник української мови у 20 томах
4. обмежовувати — ОБМЕ́ЖУВАТИ (установлювати певні межі чого-небудь), ОБМЕЖО́ВУВАТИ, ЗВУ́ЖУВАТИ, ЛОКАЛІЗУВА́ТИ, ЛІМІТУВА́ТИ. — Док.: обме́жити, зву́зити, локалізува́ти, лімітува́ти. Вигадують (дорослі) для підлітка різні правила, обмежують його бажання (О.  Словник синонімів української мови