обмундирований
ОБМУНДИРО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обмундирува́ти.
Якось надвечір прийшли вони до куреня обмундировані, вимиті, пострижені (Тют., Вир, 1964, 341).
Словник української мови (СУМ-11)ОБМУНДИРО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обмундирува́ти.
Якось надвечір прийшли вони до куреня обмундировані, вимиті, пострижені (Тют., Вир, 1964, 341).
Словник української мови (СУМ-11)