Словник української мови в 11 томах

обнатужитися

ОБНАТУ́ЖИТИСЯ див. обнату́жуватися.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. обнатужитися — обнату́житися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. обнатужитися — див. обнатужуватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обнатужитися — ОБНАТУ́ЖИТИСЯ див. обнату́жуватися.  Словник української мови у 20 томах
  4. обнатужитися — Обнатужуватися, -жуюся, -єшся сов. в. обнатужитися, -жуся, -жишся, гл. Обременяться, обремениться, быть обремененнымъ. Обнатужитися роботою. Зміев. у.  Словник української мови Грінченка