обнюхувати

ОБНЮ́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБНЮ́ХАТИ, аю, аєш, док., перех.

1. Нюхати кого-, що-небудь кругом, з усіх боків.

Вона [Маріора] мала властивість усе обнюхувати, і за хвилину не було речі в хаті, дух якої не був би їй знайомим (Коцюб., І, 1955, 281);

Пси мене обнюхали, поклали, що я свій, і лащилися до мене (Ю. Янов., II, 1958, 18);

*У порівн. Солдати [фашистські] все ще стояли біля порога і ніби обнюхували кімнату (Панч, II, 1956, 499).

2. перен., зневажл. Уважно, прискіпливо оглядати, обстежувати кого-, що-небудь, приглядатися до когось, чогось.

Повернешся з рейсу, а тебе вже обнюхують, чи ти не завербований (Гончар, Тронка, 1963, 154).

Значення в інших словниках

1. обнюхувати — обню́хувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. обнюхувати — (з усіх боків) НЮХАТИ; П. обстежувати.  Словник синонімів Караванського
3. обнюхувати — див. нюхати  Словник синонімів Вусика
4. обнюхувати — -ую, -уєш, недок., обнюхати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Нюхати кого-, що-небудь кругом, з усіх боків. 2》 перен., зневажл. Уважно, прискіпливо оглядати, обстежувати кого-, що-небудь, приглядатися до когось, чогось.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. обнюхувати — ОБНЮ́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБНЮ́ХАТИ, аю, аєш, док., кого, що. 1. Нюхати кого-, що-небудь кругом, з усіх боків. Вона [Маріора] мала властивість усе обнюхувати, і за хвилину не було речі в хаті, дух якої не був би їй знайомим (М.  Словник української мови у 20 томах
6. обнюхувати — Обню́хувати, -хую, -єш сов. в. обнюхати, -хаю, -єш, гл. Обнюхивать, обнюхать.  Словник української мови Грінченка