обожати

ОБОЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., перех., рідко. Те саме, що обо́жнювати 2.

Я волів би, щоб панна К. з моїм братом заручилась, котрий її обожає (Коб., III, 1956,18).

Значення в інших словниках

1. обожати — обожа́ти дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. обожати — (любити) кохати (палко), захоплюватися  Словник чужослів Павло Штепа
3. обожати — ОБОЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., кого, що, рідко. Те саме, що обо́жнювати 2. Я волів би, щоб панна К. з моїм братом заручилась, котрий її обожає (О. Кобилянська).  Словник української мови у 20 томах