обпалий

ОБПА́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до обпа́сти¹.

За вікном шумить осіння негода, черкає вітер по шибках обпалим листом (Вол., Сади.., 1950, 88).

Значення в інших словниках

1. обпалий — обпа́лий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. обпалий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до обпасти I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обпалий — ОБПА́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до обпа́сти¹; // у знач. прикм. За вікном шумить осіння негода, черкає вітер по шибках обпалим листом (І. Волошин).  Словник української мови у 20 томах
4. обпалий — ОПА́ЛИЙ (ОБПА́ЛИЙ) (який осипався, опав — про листя, плоди тощо), ОСИ́ПАНИЙ, ПА́ЛИЙ. Гусениці плодожерки в опалих плодах не сидять більш однієї доби (з науково-популярної літератури); Біля них (полукіпків) зеленіла осипана пашниця (М. Стельмах).  Словник синонімів української мови