обпаскуджувати

ОБПАСКУ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБПАСКУ́ДИТИ, джу, диш, док.., перех., зневажл.

1. Те саме, що забру́днювати 1.

— Це вже пішлося наче з Петрового дня! Одна обпаскудила мені стіни, друга вікна побила (Н.-Лев., II, 1956, 358);

Отак достоту, як свиня, що зайде в барабулю [бараболю]. Що не ззість [з’їсть], то пориє, затолочить, обпаскудить (Март., Тв., 1954, 217).

2. перен. Глумитися над ким-, чим-небудь, ображаючи, принижуючи його.

Значення в інших словниках

1. обпаскуджувати — обпаску́джувати дієслово недоконаного виду зневажл.  Орфографічний словник української мови
2. обпаскуджувати — див. ганьбити  Словник синонімів Вусика
3. обпаскуджувати — -ую, -уєш, недок., обпаскудити, -джу, -диш, док., перех., зневажл. 1》 Те саме, що забруднювати 1). 2》 перен. Глумитися над ким-, чим-небудь, ображаючи, принижуючи його.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. обпаскуджувати — ОБПАСКУ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБПАСКУ́ДИТИ, джу, диш, док., зневажл. 1. що. Те саме, що забру́днювати 1. – Це вже пішлося наче з Петрового дня! Одна обпаскудила мені стіни, друга вікна побила (І.  Словник української мови у 20 томах
5. обпаскуджувати — ЗАБРУДНИ́ТИ (про приміщення, подвір'я, посуд і под. вмістище чи місце — зробити брудним), ЗАПОГА́НИТИ підсил. розм., СПОГА́НИТИ підсил. розм., ЗАПА́КОСТИТИ підсил. розм., ЗАПАСКУ́ДИТИ підсил. розм., ОБПАСКУ́ДИТИ підсил. розм., СПАСКУ́ДИТИ підсил. розм.  Словник синонімів української мови