обперізувати

ОБПЕРІ́ЗУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБПЕРЕЗА́ТИ, режу́, ре́жеш, док., рідко. Те саме, що опері́зувати.

Такі карби обперізували цілий хвостик [ящірки], аж до кінця, рядками (Март., Тв., 1954, 294);

Він одбігає на другий бік і задирає голову на страшні риштовання, що обперізують буру нову кам’яницю (Мик., Повісті.., 1956, 70);

З свого флігеля він вийшов трохи заспокоєний і тільки обперезав гарапником конюха Терешка за те, що, як здалося йому, він не так спритно підвів до ганку коня (Рибак, Помилка.., 1956, 59).

Значення в інших словниках

1. обперізувати — обпері́зувати дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. обперізувати — [обпеир’ізуватие] -уйу, -уйеиш  Орфоепічний словник української мови
3. обперізувати — -ую, -уєш, недок., обперезати, -режу, -режеш, док., рідко. Те саме, що оперізувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. обперізувати — ОБПЕРІ́ЗУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБПЕРЕЗА́ТИ, режу́, ре́жеш, док., рідко. Те саме, що опері́зувати. Такі карби обперізували цілий хвостик [ящірки], аж до кінця, рядками (Л.  Словник української мови у 20 томах
5. обперізувати — ОБВ'Я́ЗУВАТИ (обмотуючи мотузкою, стрічкою і т. ін. навколо чого-небудь, зав'язувати кінці), ПЕРЕВ'Я́ЗУВАТИ, ОПЕРІ́ЗУВАТИ (ОБПЕРІ́ЗУВАТИ), ПІДПЕРІ́ЗУВАТИ, УВ'ЯЗУВАТИ (ВВ'Я́ЗУВАТИ) (щільно); ПОВ'Я́ЗУВАТИ що, чим (одягаючи хустку, краватку і т. ін.). — Док.  Словник синонімів української мови
6. обперізувати — Обпері́зувати, -рі́зую, -рі́зуєш; обпереза́ти, -режу́, -ре́жеш; звич. опері́зувати, опереза́ти  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)