Словник української мови в 11 томах

обпиловка

ОБПИЛО́ВКА, и, ж., рідко. Дія за знач. обпи́лювати².

Для вироблення залізних і сталевих речей застосовували [древньоруські ковалі] різні способи — зварювання, гартування, різання і обпиловку (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 414).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. обпиловка — обпило́вка іменник жіночого роду рідко  Орфографічний словник української мови