обпрядати

ОБПРЯДА́ТИ, аю, аєш, недок., ОБІПРЯ́СТИ, обпряду́, обпряде́ш, док., перех., розм. Прясти для кого-небудь все необхідне.

— Хай би їх [дітей] було в мене не знаю скільки.. Чи я їх не нагодувала б, чи не обпряла б? (Головко, II, 1957, 103).

Значення в інших словниках

1. обпрядати — обпряда́ти дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. обпрядати — -аю, -аєш, недок., обіпрясти, обпряду, обпрядеш, док., перех., розм. 1》 Прясти для кого-небудь усе необхідне. 2》 Замотувати себе в кокон (про лялечку).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обпрядати — ОБПРЯДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБІПРЯ́СТИ, обпряду́, обпряде́ш, док., кого, розм. Прясти для кого-небудь все необхідне. – Хай би їх [дітей] було в мене не знаю скільки .. Чи я їх не нагодувала б, чи не обпряла б? (А. Головко).  Словник української мови у 20 томах
4. обпрядати — Обпряда́ти, -да́ю, -єш сов. в. обіпря́сти, обпряду, -де́ш, гл. — кого. Прясть, спрясть для кого все ему нужное. Иноді й дівка стара буває досвітчаною матіррю... її і обпрядуть, і обсвітять. Г. Барв. 57.  Словник української мови Грінченка