обрадіти

ОБРАДІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., діал. Зрадіти.

Або не знать з чого, з доброго дива обрадіє [Катря]: тоді співає, всміхається, червоніє (Вовчок, І, 1955, 194).

Значення в інших словниках

1. обрадіти — обраді́ти дієслово доконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
2. обрадіти — -ію, -ієш, док., діал. Зрадіти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обрадіти — ОБРАДІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., діал. Зрадіти. Або не знать з чого, з доброго дива обрадіє [Катря]: тоді співає, всміхається, червоніє (Марко Вовчок).  Словник української мови у 20 томах
4. обрадіти — Обраді́ти, -ді́ю, -єш гл. Обрадоваться. Обрадіє: тоді співає, всміхається, червоніє. МВ. ІІ. 97.  Словник української мови Грінченка