обранений
ОБРА́НЕНИЙ, а, е, розм., рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до обра́нити.
За нею вже товпляться перед командирами й інші дівчата, тримаючи в поводах змилених, заганяних, то обранених, то в перекручених сідлах кадетських скакунів (Гончар, II, 1959, 26).
Словник української мови (СУМ-11)