обрушення
ОБРУ́ШЕННЯ, я, с. Дія за знач. обру́шити 1 і обру́шитися 1.
Трудомісткі процеси по розбиранню старих споруд були набагато спрощені і прискорені завдяки застосуванню простих і економічних способів обрушення (Рад. Укр., 8.VІІІ 1957, 1).
Словник української мови (СУМ-11)