обрізувач

ОБРІ́ЗУВАЧ, а, ч., спец. Робітник, який обрізує що-небудь; фахівець з обрізування.

Якщо каталь в процесі роботи складатиме шкіртовари по видах і укладатиме їх в штабелі, — це дозволить обрізувачу економити 2-3 проценти робочого часу (Роб. газ., 3.ІХ 1965, 2);

Під керівництвом досвідченого садовода.. підготовлено бригаду обрізувачів (Хлібороб Укр., 1, 1966, 30).

Значення в інших словниках

1. обрізувач — обрі́зувач іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. обрізувач — -а, ч., спец. Робітник, який обрізує що-небудь; фахівець з обрізування.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обрізувач — ОБРІ́ЗУВАЧ, а, ч., спец. Працівник, який здійснює процес обрізування. Якщо каталь в процесі роботи складатиме шкіртовари по видах і укладатиме їх в штабелі, – це дозволить обрізувачу економити 2–3 проценти робочого часу (з газ.  Словник української мови у 20 томах