обсмиканий

ОБСМИ́КАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до обсми́кати.

Обсмиканий комбайном кущик тихенько бринів на вітрі (Чаб., Тече вода.., 1961, 31);

Він ходив по хаті.., заглядаючи у маленькі віконця, над якими висіла вітром обсмикана стріха (Томч., Жменяки, 1964, 67).

2. у знач. прикм. Обтріпаний, пошарпаний.

Обірваний, обсмиканий, у жовтих водяних плямах, розбухлий, як в’язка сіна [зошит], — видно, бував у бувальцях (Вас., Вибр., 1950, 33);

В чорній бороді пасма сивини, і стала вона не та, що була.., а закустрана, обсмикана (Цюпа, Назустріч.., 1958, 403).

Значення в інших словниках

1. обсмиканий — обсми́каний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. обсмиканий — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до обсмикати. 2》 у знач. прикм. Обтріпаний, пошарпаний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обсмиканий — ОБСМИ́КАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до обсми́кати. Обсмиканий комбайном кущик тихенько бринів на вітрі (М. Чабанівський); Він ходив по хаті.., заглядаючи у маленькі віконця, над якими висіла вітром обсмикана стріха (М. Томчаній). 2. у знач. прикм.  Словник української мови у 20 томах