обсмугований
ОБСМУГО́ВАНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до обсмугува́ти.
В.. яру блищав ставочок, обсмугований високими вербами (Н.-Лев., І, 1956, 195).
Словник української мови (СУМ-11)ОБСМУГО́ВАНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до обсмугува́ти.
В.. яру блищав ставочок, обсмугований високими вербами (Н.-Лев., І, 1956, 195).
Словник української мови (СУМ-11)