обсоромлювати

ОБСОРО́МЛЮВАТИ, юю, юєш і ОБСОРО́МЛЯТИ, яю, яєш, недок., ОБСОРО́МИТИ, млю, миш; мн. обсоро́млять; док., перех., рідко. Те саме, що осоро́млювати.

Вона так відріже, так обсоромить усякого, що не знатиме, на яку ногу ступити (Кв.-Осн., II, 1956, 427).

Значення в інших словниках

1. обсоромлювати — обсоро́млювати дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. обсоромлювати — -юю, -юєш і обсоромляти, -яю, -яєш, недок., обсоромити, -млю, -миш; мн. обсоромлять; док., перех., рідко. Те саме, що осоромлювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обсоромлювати — ОБСОРО́МЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБСОРО́МИТИ, млю, миш; мн. обсоро́млять; док., що, рідко. Те саме, що осоро́млювати. Вона так відріже, так обсоромить усякого, що не знатиме, на яку ногу ступити (Г. Квітка-Основ'яненко).  Словник української мови у 20 томах