обстановочка

ОБСТАНО́ВОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до обстано́вка 1.

Застрекоче теща строга: — У квартирі пустота, Обстановочка убога, Сервіровочка проста (Воскр., З перцем!, 1957, 16).

Значення в інших словниках

1. обстановочка — обстано́вочка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. обстановочка — ОБСТАНО́ВОЧКА, и, ж. 1. Зменш.-пестл. до обстано́вка 1. 2. зневажл. Те саме, що обстано́вка 2. Застрекоче теща строга: – У квартирі пустота, Обстановочка убога, Сервіровочка проста (С.  Словник української мови у 20 томах