обстрілюваний

ОБСТРІ́ЛЮВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обстрі́лювати.

*Образно. Нап’ята палатка халабудилась йому на голові, обстрілювана лопотливим дощем (Гончар, III, 1959, 312).

Значення в інших словниках

1. обстрілюваний — обстрі́люваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. обстрілюваний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обстрілювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обстрілюваний — ОБСТРІ́ЛЮВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обстрі́лювати. В місті обстрілюваному й бомбардованому, у ворожому оточенні ми навчились любити й цінувати кожну хвилину життя (з газ.); * Образно. Нап'ята палатка халабудилась йому на голові, обстрілювана лопотливим дощем (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах