обсунутий
ОБСУ́НУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обсу́нути.
Тимко.. при місячному світлі позгрібав обсунуте ногами сіно, кинув його нагору (Тют., Вир, 1964, 269).
Словник української мови (СУМ-11)ОБСУ́НУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обсу́нути.
Тимко.. при місячному світлі позгрібав обсунуте ногами сіно, кинув його нагору (Тют., Вир, 1964, 269).
Словник української мови (СУМ-11)