обтеклий
ОБТЕ́КЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до обтекти́.
Максим, гріючи заморожені, кров’ю обтеклі руки над огнем, почав.. розповідати Германові, що за нещастя постигло Іцка (Фр., V, 1951, 204).
Словник української мови (СУМ-11)ОБТЕ́КЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до обтекти́.
Максим, гріючи заморожені, кров’ю обтеклі руки над огнем, почав.. розповідати Германові, що за нещастя постигло Іцка (Фр., V, 1951, 204).
Словник української мови (СУМ-11)