обтовктися
ОБТОВКТИ́СЯ, вчу́ся, вче́шся; мин. ч. обто́вкся, ла́ся, ло́ся; док., розм., рідко. Ударившись об щось, ушкодити яку-небудь частину тіла, відчути біль; забитися.
*Образно. Його душа, звикла до простоти і ясності, обтовклася і ранилася тут о тисячні незрозумілі йому якісь вимоги і явища — і кривавилася ненастанно (Коб., II, 1956, 92).
Словник української мови (СУМ-11)