обуватися
ОБУВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ОБУ́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док., розм., рідко. Те саме, що взува́тися.
Поки дзвонили, наше козацтво голилося, обувалося, одягалося (Кв.-Осн., II, 1956, 214);
На плечах у його був накинутий чорний подолянський кобеняк і в верзунах, як обуваються в Карпатських горах гуцули (Стор., І, 1957, 335);
Чом писаря не любить? Писар буде паном: Обується в личаки, Впережеться валом (Україна.., І, 1960, 88).
Словник української мови (СУМ-11)