обучати

ОБУЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБУЧИ́ТИ, обучу́, обу́чиш, док., перех., діал. Навчати.

— Передайте рідним, що нас направили в тил. Обучать будуть (Тют., Вир, 1964, 295);

— Тобі, чоловіче, і нічим, і нігде тому її обучити, чому я думаю (Кв.-Осн., II, 1956, 368).

Значення в інших словниках

1. обучати — обуча́ти дієслово недоконаного виду навчати діал.  Орфографічний словник української мови
2. обучати — -аю, -аєш, недок., обучити, обучу, обучиш, док., перех., діал. Навчати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обучати — Навчати, навчити, понавчати, вчити, навчити, див. інструктувати, тренувати  Словник чужослів Павло Штепа
4. обучати — ОБУЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБУЧИ́ТИ, обучу́, обу́чиш, док., кого і без прям. дод., розм. Навчати. – Тобі, чоловіче, і нічим, і нігде тому її обучити, чому я думаю (Г. Квітка-Основ'яненко); – Передайте рідним, що нас направили в тил. Обучать будуть (Григорій Тютюнник).  Словник української мови у 20 томах
5. обучати — УЧИТИ (ВЧИТИ) кого (передавати комусь знання, навички і т. ін.), НАВЧА́ТИ (НАУЧА́ТИ), ОСВІ́ЧУВАТИ рідше, ОБУЧА́ТИ діал.; ПІДКО́ВУВАТИ розм. (додатково, посилено навчати або давати спеціальну підготовку); ШКО́ЛИТИ розм. (суворо вчити). — Док.  Словник синонімів української мови