обханючувати —
обханю́чувати дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
обханючувати —
див. обхаючувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
обханючувати —
ОБХАНЮ́ЧУВАТИ див. обхаю́чувати.
Словник української мови у 20 томах
обханючувати —
Обханю́чувати и обхаю́чувати, -чую, -єш сов. в. обханю́чити и обхаючити, -чу, -чиш, гл. Чисто прибирать, прибрать, привести въ пріятный видъ. Дівонько-голубонько, обчисть мене, обханюч мене. Рудч. Ск. II. 56. Яблуня каже: «обхаюч мене». Рудч. Ск. II. 55.
Словник української мови Грінченка