обхоплений
ОБХО́ПЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обхопи́ти. І справді любо глянути на ставну постать Замфірову.. з міцним станом, тісно обхопленим золотим мережаним "іліком"
[поясом] (Коцюб., І, 1955, 187);
Вона обвилась круг його як хмелиночка, зазирала йому в вічі, цілувала його, .. обхоплена непереможним, мало не божевільним бажанням затримати його, не пустити… (Гр., II, 1963, 287).
Словник української мови (СУМ-11)