обцяткований
ОБЦЯТКО́ВАНИЙ, а, е, розм., рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до обцяткува́ти.
Прохор присів на скрині, рясно обцяткованій бляшаними масками (Рибак, На світанку, 1940, 8).
Словник української мови (СУМ-11)ОБЦЯТКО́ВАНИЙ, а, е, розм., рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до обцяткува́ти.
Прохор присів на скрині, рясно обцяткованій бляшаними масками (Рибак, На світанку, 1940, 8).
Словник української мови (СУМ-11)