обшмаганий
ОБШМА́ГАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до обшмага́ти.
*Образно. Дивно було бачити цю польову, обшмагану вітрами жінку за таким незвичним для неї заняттям (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 471).
Словник української мови (СУМ-11)ОБШМА́ГАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до обшмага́ти.
*Образно. Дивно було бачити цю польову, обшмагану вітрами жінку за таким незвичним для неї заняттям (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 471).
Словник української мови (СУМ-11)