обшпугований
ОБШПУГО́ВАНИЙ, а, е, діал. Оббитий.
— А то на пригірку чиї чорніють хати з кривими верхами, дірчавими оселями, оббиті дощем, обшпуговані негодою? (Мирний, І, 1954, 344);
Коли я глянув у цей момент на гори, на обшпугований вітрами камінь, він уже був мені не такий чужий, як досі (Гончар, І, 1954, 429).
Словник української мови (СУМ-11)