обіг
О́БІГ, у, ч.
1. Використання, вжиток.
Це потім придумають і пустять в обіг офіційне.. визначення — "масово-політична робота"; для Давида її по суті нема, — є щоденна турбота про те, щоб господарі нового життя відчували себе справді господарями (Не ілюстрація.., 1967, 173);
Вилучати з обігу.
2. ек. Характерна для товарного виробництва форма обміну продуктів праці та інших об’єктів власності шляхом купівлі-продажу; рух товарів та інших цінностей у суспільстві.
Додаткова вартість не може виникнути з товарного обігу, бо він знає лише обмін еквівалентів.. (Ленін, 26, 1972, 55);
Грошовий обіг.
Словник української мови (СУМ-11)