обігравати

ОБІГРАВА́ТИ, раю́, рає́ш, недок., ОБІГРА́ТИ, а́ю, ає́ш, док., перех.

1. Здобувати перемогу над ким-небудь у якійсь грі; вигравати в кого-небудь.

— Біда з батюшкою, — обізвався секретар суду, — усіх обіграє (Мирний, III, 1954, 194);

[Гайдаренко:] Ну, на бетоні ми ще з тобою поміряємось. Та й в шахи все одно колись я тебе обіграю (Мик., І, 1957, 200);

Радість Данькова.. передалася й іншим присутнім, і навіть його супротивники, яких він щойно обіграв, не особливо лютилися на свою невдачу (Гончар, І, 1959, 47).

2. Уміло використовувати що-небудь (для сценічної гри, дії і т. ін.).

Творча манера [режисера].. характеризується.. умінням скульптурно і багатозначно будувати масові сцени, влучно і цікаво обігравати деталі (Мист., 4, 1957, 22);

Режисер і думає: — Хай краще, ідучи, оглянеться, спіткнеться [герой фільму] — треба якось обіграти ходу (Довж., III, 1960, 219).

Значення в інших словниках

1. обігравати — обіграва́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. обігравати — [об'іграватие] -райу, -райеш, -райеимо, -райеите  Орфоепічний словник української мови
3. обігравати — -раю, -раєш, недок., обіграти, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Здобувати перемогу над ким-небудь у якійсь грі; вигравати в кого-небудь. 2》 Уміло використовувати що-небудь (для сценічної гри, дії і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. обігравати — ОБІГРАВА́ТИ, раю́, рає́ш, рідко ОБІ́ГРУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБІГРА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що. 1. Здобувати перемогу над ким-небудь у якійсь грі; вигравати в кого-небудь.  Словник української мови у 20 томах