обіпнутий

ОБІПНУ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обіпну́ти.

Тимко рушає по тому сліду і бачить: сидить [Орися] задумана, обіпнута чорною шаллю (Тют., Вир, 1964, 124);

В глухому закутку садка, з обіпнутої хмелем тернини, прохолодно турчала горлиця (Вирган, В розп. літа, 1959, 254).

Значення в інших словниках

1. обіпнутий — обіпну́тий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. обіпнутий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обіпнути.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обіпнутий — ОБІПНУ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обіпну́ти. Тимко рушає по тому сліду і бачить: сидить [Орися] задумана, обіпнута чорною шаллю (Григорій Тютюнник); В глухому закутку садка, з обіпнутої хмелем тернини, прохолодно турчала горлиця (І. Вирган).  Словник української мови у 20 томах