огородницький

ОГОРО́ДНИЦЬКИЙ, а, е, розм., рідко. Стос. до огородництва.

В огородницьку бригаду Бігав заєць на пораду, Розмовляв із ланковою: — Що і як садить весною? (Стельмах, Живі огні, 1954, 27).

Значення в інших словниках

1. огородницький — ОГОРО́ДНИЦЬКИЙ, а, е, розм., рідко. Стос. до огородництва. В огородницьку бригаду Бігав заєць на пораду, Розмовляв із ланковою: – Що і як садить весною? (М. Стельмах).  Словник української мови у 20 томах